ВПЛИВ СІМ’Ї НА КОМУНІКАТИВНІ НАВИЧКИ ДОШКІЛЬНИКА
Сім’я – найбільш значуща для дітей раннього віку соціальна структура,
де і формуються навички спілкування з оточуючими.
Обґрунтування Ми живемо в цікаву епоху, коли живе спілкування змінюється електронними комунікаціями. Багато малят освоюють планшети і батьківські смартфони, не досягнувши і дворічного віку. Правда, при цьому у багатьох дітей є соціально-психологічні проблеми в спілкуванні з оточуючими: вони не тільки не вміють, а й, як може здатися, не хочуть спілкуватися. Недостатній розвиток комунікативних навичок у дошкільників викликає серйозне занепокоєння у психологів і педагогів, адже спілкування – обов’язковий атрибут розвитку будь-якої людської особистості.
Для того щоб дитина усвідомила важливість соціальної взаємодії і знайшла навички ефективної комунікації, слід дотримуватися наступних правил:
Подавайте позитивний приклад. Якщо батьки розмовляють один з одним при дитині, а не займаються кожен своєю справою, малюк буде активно брати приклад з мами і тата.
Розмовляйте з дитиною. Навіть недавно народилися діти реагують на звернену до них мова. Батькам слід звертатися до малюка, коментувати свої дії, читати вголос казки. Коли дитина навчиться розмовляти, дуже важливо обговорювати з ним враження, отримані за день, задавати питання, які потребують розгорнутої відповіді, і т. Д. Останнє дуже важливо: батьки повинні навчитися формулювати питання таким чином, щоб дитина не могла обмежуватися простими відповідями на кшталт «так ” чи ні”.
Читайте дитині казки з подальшим обговоренням мотивів поведінки персонажів. Задавайте якомога більше питань: «Чому герой повівся певним чином?», «Чому герою не вдалося досягти мети?», «Що б ти робив на місці персонажа?» І т. Д ..
Заохочуйте спілкування дитини з однолітками. Розвиваючі групи, ігрові майданчики і дитячі клуби сприяють швидкому розвитку комунікативних навичок. Ізоляція ж малюка може стати причиною серйозних проблем з адаптацією в колективі в майбутньому;
Не прагніть виконувати «невербальні» прохання дитини. Дайте йому можливість пояснити, чого він хоче. Багато батьків намагаються вгадати потреби дитини перш, ніж він встигне вимовити хоча б слово. Це сильно гальмує комунікативний розвиток: нехай малюк сам скаже вам, чого він хоче. На ранніх етапах це може бути одне слово, наприклад, «вода», «лялька», «м’яч». Коли дитина освоїть мова краще, навчіть його формулювати розгорнуті прохання до оточуючих.
М’яко пояснюйте, що деякі форми комунікативної поведінки соціально неприпустимі. Наприклад, якщо дитина вимагає дати йому яку-небудь іграшку, не кажучи при цьому «будь ласка», скажіть, що це неважливо.
Спілкування з дорослими має бути постійним і доброзичливим.
Порада: якщо ви не хочете, щоб ваша дитина раннього віку відчувала труднощі в спілкуванні з оточуючими, обмежуйте його «відносини» з комп’ютером, телевізором або планшетом.
