Мозочкова стимуляція

Мозочкова стимуляція — сучасний метод корекції різних порушень в мовному та інтелектуальному розвитку.

Незважаючи на те, що застосовується метод всього пару десятиліть, фахівці бачать за ним велике майбутнє, називаючи його буквально «ключем до навчання мозку». Мозочок містить найвищу концентрацію (більше 50%) нервових клітин по відношенню до інших відділів мозку. Він підтримує постійний зв'язок з лобовими частками, а значить, контролює рух і сенсорне сприйняття. Саме тому він так швидко переробляє будь-яку інформацію, що надходить з інших відділів мозку і задає темп роботи мозку в цілому. Мозочок - це диспетчер нашого мозку. Він пов'язаний з усіма частинами нашого мозку і переробляє всю інформацію від органів чуття, яка надходить у мозок. На основі цієї інформації мозочок проводить корекцію рухів і поведінки.

Але мозочок відповідає не тільки за координацію рухів, регуляцію рівноваги і м'язового тонусу, а й за регуляцію емоцій та уваги, а також за розвиток розумових здібностей.Взявши за основу цю властивість мозочка, вчені розробили методику роботи, що дозволяє значно поліпшити здатність до навчання, сприйняття і переробки інформації. У більшості дітей з мовними проблемами діагностуються порушення в роботі мозочка. Можливо, ці порушення самі по собі не є єдиною причиною порушень мовного розвитку. Однак подолання дисфункції мозочка значно прискорює процес корекції мовних порушень.

До засобів мозочкової стимуляції можна віднести:

- балансирна дошка Ф. Білго, спрямована на розвиток координації, навички балансування і спритності (LearningBreakthrough ("прорив у навчанні»);

- інтерактивна платформа WitFit, що містить чотири категорії вправ: аеробіка, фізичні вправи, йога та ігри, що поліпшують баланс тіла;

- комплект обладнання «Тренажерно-інформаційна система», що включає пристрій для розвитку вестибулярного апарату (вестибулярна платформа).

Крім того, для мозочкової стимуляції можна використовувати вільне і швидке переміщення тіла в просторі

- по вертикалі (стрибки на батуті, переміщення на пружних снарядах, стрибки на м'які мати, стрибки у воду, зісковзування вниз по похилих площинах (гірка);

- по горизонталі (стрибки на фітнес м'ячах, переміщення на роликах, велосипедах і самокатах);

- обертання навколо своєї поздовжньої осі (лікувальна центрифуга, обертове крісло, кільця, трапеція, диски);

- обертання навколо своєї поперечної осі (перекид вперед у воді або на перекладині за допомогою інструктора);

- маятникові зворотно-поступальні рухи (гойдалки, каруселі, гамак);

- зменшення почуття гравітації, або часткова "невагомість"(плавання, стрибки на батуті і фітнес м'ячах, Стрибки у воду, зісковзування вниз по похилих площинах).