Предметно-розвиваюче середовище, як засіб соціального розвитку дитини.

Якщо перефразувати знайому фразу видатного педагога Є. Тіхеєвої «в пустій кімнаті дитина не заговорить», то можна визначити, що без предметно-розвиваючого середовища дитина не здатна розвиватися.

Середовище — це оточення, сукупність природних, предметних та соціальних умов, в яких малюк зростає, опановує науку життя, стає компетентною особистістю з притаманними їй індивідуальними особливостями. Розвивальним є таке предметне, природне та соціальне середовище, яке не гальмує природних життєвиявів дитини, сприяє їх реалізації, становленню, вдосконаленню.

Створюючи розвивальне середовище, не слід випускати з поля зору найважливіші для особистісного зростання дошкільника параметри — світогляд дитини, її самосвідомість, переживання, прояви довільної поведінки, базові особистісні якості, інтереси та потреби.

Здатність батьків віддавати пріоритет дитині — важлива умова створення розвивального середовища.

Природне, предметно-ігрове і соціальне середовище — звичні й зрозумілі складники цілісності під назвою «розвивальне середовище».

Надаємо вам рекомендації до створення розвивального середовища відповідно віку дитини:

Молодший дошкільний вік.

• Предметне середовище має забезпечувати молодшому дошкільнику можливість: сприймати, запам’ятовувати, здійснювати категоризацію різних предметів, ігрових матеріалів, атрибутів, речей;

• надавати дитині можливість виявляти допитливість, обстежувати предметне довкілля, інтерпретувати зв'язки і залежності різних речей і предметів, осмислювати одержаний досвід, систематизувати враження, переходити від простих розмірковувань до складніших;

• вправляти в умінні орієнтуватися у своїх діях на сенсорні еталони — розпізнавати предмети за кольором, формою, величиною, фактурою, матеріалом, якостями, властивостями, функціональним призначенням;

• сприяти задоволенню дитиною своєї потреби в ігрових діях, виконанні різноманітних ролей, використанні іграшок та їх замінників, самостійному розвитку нескладних сюжетів, драматизації знайомих казкових та реальних персонажів, використанні вербальних (мовленнєвих) та художньо-образних виразних засобів (інтонації, міміки, жестів, поз, ходи);

• сприяти формуванню уміння обирати зручне місце для гри, організовувати ігрову обстановку, розгортати рухливі, сюжетно-рольові, дидактичні та музично-драматичні ігри;

• стимулювати бажання дитини працювати, виконувати певне коло доручень дорослого, доводити розпочате до кінця, виявляти ініціативу, долати труднощі на шляху до поставленої мети, виявляти елементарне співробітництво з однолітками, діяти узгоджено;

• надавати дитині можливість вдосконалювати навички самообслуговування, залучатися до господарсько-побутової праці, стимулювати її бажання водити хороводи, грати на музичних інструментах, загадувати загадки, читати вірші, розповідати казки та оповідання, розглядати ілюстрації улюблених книжок, малювати, ліпити, конструювати, викладати візерунки, виготовляти різного роду поробки з природного матеріалу, грати у настільні ігри, розігрувати невеличкі сценки, театралізовані вистави тощо;

• вдосконалювати вміння дитини концентрувати увагу, вдивлятися, аналізувати, виробляти елементарні задуми, цілеспря­мовано організовувати власну діяльність, бути уважною, до порад дорослого, діяти старанно, виявляти творчу увагу;

• вправляти вміння дитини здійснювати елементарні дії контролю і оцінки, власної діяльності (порівнювати кінцевий продукт праці із зразком, помічати невідповідності, самостійно їх ліквідувати, радії й виявам доцільної самодіяльності);

• збалансовувати здоровий глузд, виваженість рішень з доцільною мірою елементарного ризику, самовизначення, розпорядження своїм власним особистим часом.

Спілкуючись з предметним світом найближчого та дальнього оточення молодший дошкільник має перейнятися, почуттям, прихильності та любові, захоплення та подиву розмаїттям продуктів людської культури — матеріальної та духовної.

Старший дошкільний вік

Оточуючий дитину рукотворний світ (предмети побуту та вжитку, речі, іграшки, матеріали, приладдя та прилади, засоби зв’язку, твори мистецтва тощо) пред’являє високі вимоги до вміння старшого дошкільника жити з ним у злагоді, вміло використовувати їх у своїй діяльності, виготовляти власні поробки, відкривати різноманітні властивості, виявляти винахідливість.

З допомогою дорослого старший дошкільник навчається не лише споживати предмети, але й виготовляти найпростіші з них, діяти з ними безпечно для життя та з користю для власного розвитку, орієнтуватися у показниках високого досягнення, докладати зусилля для одержання високих показників якості кінцевого результату, критично и реалістично оцінювати зроблене, співвідносити задумане з реально досягнутим, усвідомлювати зв’язок між власною старанністю, наполегливістю, кмітливістю та якістю і кількістю зробленого.

Чим різноманітнішим, варіативнішим, доступнішим для ознайомлення та використання є оточуюче старшого дошкільника предметне середовище, тим він зростає практично вмілішим, вправнішим у взаємодії з предметним світом, швидше оволодіває правилами доцільної та безпечної поведінки, навчається цінувати зроблене руками людей, стає працездатнішим, життєвокомпетенним, оптимістично налаштованим., звичним до результативних та цілеспрямованих дій, до продуктивної життєдіяльності. Така дитина добре орієнтується в людському житлі та за його межами, поводиться помірковано і зважено в нових умовах, намагається виявити гнучкість, обережність, пристосовуватися до них, доцільно на них впливати, відкривати для себе нові горизонти.

Дитяче середовище має заповнюватися речами, які сміливо можна взяти, відкрити, використати для чогось. Середовище розвиватиме, якщо надаватиме дитині можливість обстежувати, досліджувати, експериментувати, раціоналізувати, роботи щось по-своєму. Тільки так с часом формуватиметься усвідомлення себе як творчого суб’єкта світу.

Заняття як форма цілеспрямованої та унормованої діяльності не повинні домінувати. Пріоритети слід. надати спілкуванню, спостереженням, обговоренням, творчій самостійній грі, практичній діяльності.